?

Log in

No account? Create an account
Previous Entry Share Flag Next Entry
Білорусь така Білорусь
zaychenya
    Протягом останніх двох років на 8 березня та пару днів тудасюда я зустрічаюсь з подругою фром Білорусь. Цього року була моя черга (якщо можна так написати) їхати в гості - це був мій другий візит (якщо не рахувати тріп Київ-Вільнюс через Мінськ у 2010-ому) братушанєк.

    Разом зі мною поїхав товариш Іван, який Шрамко. Перли в Гоміль, тому задля економії скористались 2 транспортними засобами: маршрутка Київ-Чернігів (40грн.) та автобус з Чернігова до Гомелю (38,5грн.). Трохи повисіли на таможні (наші ушлєпні вирішили нас з Іваном абшманать, бо більшість пасажирів були жінками, а їхали ми 8-ого березня, тому як сказав прикордонник "ну нє жєнщін же нам абисківать"...) і близько 13-30 за місцевим часом вже були на місці. Далі був святковий обід з родиною Насті, де я ледь не вдавився, коли бачив купу смачнючої їжі, а їв картоплю і овочі, прогулянка вечірнім містом і феєричний пошук місця перегляду ЛЄ за участю МКГ... А феєричним цей пошук виявився завдяки політиці 99,9% закладів славетного міста Гоміль в день 8-ого березня. Ця політика полягала в тому, що нам в кожному закладі (обійшли ми їх десь зо два десятки, з яких було і декілька таких, що транслюють спортивні події) казали: "сьогодні 8 березня, який футбол, ви чєво?!" (це при тому, що з нами була представниця жіночої статі, тобто ми не були схожі на 2-х ідіотів, які приперлись в Білорусь на 8 березня втикати футбіч)... І вже коли ми знайшли заклад (кофейня!!!), де нам дозволили без звуку включити ТВ, виявилось, що а) супутникового у них нема б) по місцевому показують спортінг-мс, тому ми пішли в магаз за приколами і додому втикати хоч шось...
    Ранковим експресом (за 13 грн.!!! але якість не дуже поступається нашому столичному) доїхали до Мінська, де нас зустрів тру білорус Денис, який трохи покатав на машині по місту (Ваня мав шось побачити), а потім повіз до гаражного кооперативу №2. Там Іван розкодувався, а я через певний час вирішив, що ловити мені нема чого (піст все ж таки) і попер на зворотній потяг, квитки на який було куплено зранку (Іван повернувся в Гоміль близько 1-ої ночі на нашому потязі "бєлий аіст")... Зранку 10.03 виявилось, що я з температурою, а тому треба якось в цей же день повернутись в Україну, бо хз чи надовго в мене гімнотемпература... Квитки втарили на 4-у дня і пішли завершувати перегляд Гомелю відвідинами чудового парку в центрі міста з купою приколів в ньому... О 9 вечора я був на Давидова, 10 і мав свої 38,9, розуміючи, що це буде мій 2-ий лікарняний за майже 4 роки роботи (потім була швидка, прокапування і т.д., але дописуючи це я себе почуваю значно кращє і сподіваюсь скоро виповзти на роботу).
    Тепер трохи фото (решта у фб, як завжди)
1. у білорусів стильні та сучасні світлофори:

2. вони полюбляють митись:

3. і настільки ділові, що використовують будь-які вільні площі для торгівлі:


4. спорт в крові з народження (центр міста, безкоштовна!!! ковзанка):

5. але й про науку не забувають:

6. той самий гаражний кооператив номер 2, а точніше його бойова одиниця:

7. і шикарний стіл:

8. ще в громадському транспорті Гомелю є такі от компостери, які блокуються водієм транспортного засобу під час нальотів контролерів (але ці контролери не страші, тому що штраф складає 7грн., а вартість проїзду 1,1грн.):


зі. взагалі там непогано - всюди чисто, громадські туалети дешеві (від 70 копійок до 1,1грн.), проїзд на залізниці взагалі шаровий (як вже писав вище, за 13грн. можна проїхати 340км в швидкісному експресі), чай в тій самій залізниці коштує 1,5грн., громадській транспорт теж дешевий, вартість аренди житла в 2-3 рази нижча за київські ціни... АЛЕ! ТАМ ТРАБЛИ З ПУЛІЧНИМ WI-FI !!!

Теги:


  • 1
є і наша, але є багато місцевої... мені місцева, яка за ціною відноситься до "вище середнього", сподобалась (минулого року тестував)

  • 1